Багато хто навіть не замислюється, скільки слів в українській мові мають німецьке походження. Частина з них прийшла ще кілька століть тому — через ремесла, торгівлю, військову справу, архітектуру чи міське життя. І сьогодні вони звучать для нас настільки звично, що вже майже ніхто не сприймає їх як іноземні.
Насправді це дуже цікаве відчуття: починаєш вчити німецьку — і раптом помічаєш, що багато слів десь вже чув. Просто раніше ніхто не пояснював, звідки вони взялися.
Ось кілька цікавих прикладів:
- бутерброд ← das Butterbrot — хліб із маслом
- рюкзак ← der Rucksack — наплічник
- краватка ← через німецьку die Krawatte
- шлагбаум ← der Schlagbaum — бар’єр
- штаб ← der Stab — штаб, керівництво
- масштаб ← der Maßstab — мірило, масштаб
- верстат ← die Werkstatt — майстерня
- фарба ← die Farbe — колір, фарба
- фартух ← das Vortuch — передник
- цвях ← der Zwecknagel
- дріт ← der Draht — дріт
- майстер ← der Meister — майстер
- шнур ← die Schnur — шнур
- штахета ← die Stakete — парканна дошка
- бухгалтер ← der Buchhalter — бухгалтер
- курорт ← der Kurort — оздоровче місто
- ландшафт ← die Landschaft — пейзаж, місцевість
- шлагер ← der Schlager — популярна пісня або хіт
- циркуль ← der Zirkel — циркуль
- ярмарок ← der Jahrmarkt — ярмарок
- шпиталь ← das Spital — лікарня
- кран ← der Kran — кран
- плац ← der Platz — площа, місце
- фельдшер ← der Feldscher — військовий медик
- абзац ← der Absatz — абзац
Особливо цікаво це помітно в Західній Україні. У Львові, наприклад, германізми давно стали частиною повсякденного мовлення. Слова на кшталт «люфт», «ґешефт», «рихтувати», «пляцок» або «файний» для когось звучать дуже по-домашньому, хоча багато з них прийшли саме через німецьку або австрійську мовну традицію.
І це ще раз показує цікаву річ: мови ніколи не існують окремо одна від одної. Вони постійно змішуються, запозичують слова, змінюються й залишають у собі сліди інших культур.
