Чому ми переїжджаємо
Причини для переїзду можуть бути дуже різними:
пошук кращих умов життя,
робота,
освіта,
возз’єднання з рідними та близькими,
політичні / економічні причини,
медичні показання,
інтерес і любов до культури країни призначення,
мрія дитинства тощо.
І всі — за винятком дуже поодиноких випадків — стикаються зі значними труднощами, опинившись в іншій країні, у незвичному середовищі.
Основні причини стресу
Значні та постійні зусилля, які вам доведеться докладати для адаптації: пошук роботи, житла, бюрократичні труднощі, не кажучи вже про пошук нових друзів, лікарів, салонів краси чи навіть продуктових магазинів, куди ви заїжджатимете після роботи.
Відчуття втрати в результаті розриву зв’язків (які ще називають соціальним капіталом), прихильностей, звичок: немає можливості бачитися з друзями, гуляти знайомими вулицями, ходити до улюбленої пекарні.
Відчуття відторгнення: у дорослому віці складніше знаходити друзів, тим паче серед людей з іншим менталітетом. Нові корисні знайомства також доведеться вибудовувати з нуля. Культурні групи, у яких формувалася ваша свідомість і свідомість мешканців іншої країни, суттєво відрізняються. Навіть різниця в іграх, у які ви грали в дитинстві, може сильно впливати на відмінності у поглядах на життя.
Австралійський психолог Рональд Тафт стверджував, що відчуття відторгнення представниками нової культури може спричинити й відторгнення людиною самої себе.
Відчуття неповноцінності: життя в іншій країні доведеться починати з нуля. І часто дуже важко прийняти тимчасову безпорадність і невпевненість, поки ви шукаєте нову роботу / житло / намагаєтесь розібратися з медичною страховкою / влаштувати дитину в садок тощо.
Відчуття втраченої можливості: найчастіше це неприємне відчуття виникає у тих, хто не наважився на переїзд, але воно може охопити і тих, хто все ж покинув рідну країну.
Усі ці відчуття можна об’єднати одним терміном — «культурний шок». Це фізичний або емоційний дискомфорт і дезорієнтація, пов’язані з потраплянням в інше культурне середовище.
Одним із перших, хто використав термін «культурний шок», був канадський антрополог Калерво Оберг.
Стадії адаптації
Сучасні психологи пропонують чотириступеневий шлях від прибуття в нову країну до повної адаптації мігранта. Часто його зображують у вигляді U-подібної кривої, де чим нижче точка — тим складніший етап.
Стадія «медового місяця» або «туристична стадія».
Мігранта охоплює приємне хвилювання або навіть ейфорія, він сповнений очікувань і надій, передчуває досягнення своєї мети та початок нового життя. Цей етап характеризується позитивними емоціями й нетривалістю.Період розчарування.
Відчуття інтенсивного негативного впливу нового середовища. Проблеми, пов’язані з переїздом, ще не вирішені, і здається, що вони лише накопичуються. Спогади про попереднє місце проживання ще свіжі. Мігрант порівнює приємні спогади з теперішньою складною реальністю. Можуть виникати сумніви у правильності прийнятого рішення.Етап прийняття.
Людина усвідомлює, що шляху назад немає і що ніхто не допоможе їй, крім неї самої. З поступовим, терплячим і послідовним розв’язанням проблем з’являється відчуття задоволення, хоча й досить повільно.Повна адаптація або прийняття статусу емігранта.
Людина перестає сприймати плюси й мінуси нового життя як особисту трагедію. Вона приймає нові умови та пристосовується. З’являється впевненість, спокій і комфорт. Страх і розгубленість зникають. Нове місце стає домом.
Концепцію стадій культурного шоку розробила доктор психологічних наук Тетяна Гаврилівна Стефаненко.
Тривога, туга, стрес можуть призвести до депресії та інших неприємних психологічних проблем і навіть небезпечних психічних розладів. Тому слід якомога швидше почати боротьбу з пригніченістю та прискорювати адаптацію.
Думка психологів
Американський антрополог Філіп Бок запропонував чотири можливі методи подолання культурного шоку:
Геттоізація: на перший час поселитися в районі або будинку, де проживають інші мігранти з вашої країни. Проходити адаптаційний цикл буде набагато легше поруч із тими, хто здатний зрозуміти ваші почуття.
Асиміляція: повна відмова від власної культури й докладання зусиль для засвоєння культурних норм нового місця проживання.
Часткова асиміляція: компромісний шлях, коли людина намагається адаптуватися й прийняти нові норми поведінки лише в окремих сферах життя (наприклад, у навчанні чи на роботі). У сім’ї ж вона продовжує дотримуватися своєї національної культури.
Проміжний спосіб: людина частково привносить власну культуру у своє нове життя, але також переймає традиції нового суспільства.
Приклад: мігрант може започаткувати традицію святкувати Новий рік у широкому колі іноземних друзів, але водночас почати дотримуватися різдвяних традицій своїх нових знайомих.
Практичні поради для тих, хто переїжджає до Німеччини
Ми зібрали для вас найкорисніші поради, які допоможуть якомога швидше адаптуватися.
1. Складіть план і визначте цілі.
Скільки грошей вам знадобиться на місяць? Які документи необхідні, як і коли ви плануєте їх отримати? Що ви робитимете через місяць? Як виглядатиме ваше життя?
Окрім довгострокового плану, варто складати також і щоденні списки справ — це не дозволить опустити руки чи розгубитися. Чіткий розпорядок допоможе зберегти контроль над ситуацією та подолати тривожність.
2. Знайдіть російськомовну спільноту й почніть спілкуватися з тими, хто розуміє проблеми іноземця в новій країні.
Такі спільноти можна знайти у ваших улюблених соцмережах або відшукати тематичний форум в інтернеті.
3. Знайдіть роботу якомога швидше.
Це не лише забезпечить вас засобами до існування, а й допоможе відволіктися від сумних думок і туги за домом. Для пошуку роботи можна скористатися такими ресурсами:
біржа праці staufenbiel.de
4. Запровадьте нові ритуали.
Наприклад, щовечора вирушайте на прогулянку, щоб досліджувати нові місця. Регулярні приємні дії допоможуть відволіктися від хвилювань.
5. Адаптуйте свої старі звички.
Якщо у рідній країні ви ходили до спортзалу — запишіться у фітнес-клуб.
Брали каву дорогою на роботу у улюбленій кав’ярні — знайдіть схоже місце.
6. Вивчіть місцевість.
Дезорієнтація — зайва причина для тривоги.
7. Знайдіть співрозмовників серед місцевих.
Продавець у магазині біля дому, колега, одногрупник, сусід, знайомий зі спортклубу тощо. Вам потрібні позитивні емоції, соціалізація та мовна практика. Хто знає, можливо, саме це знайомство стане доленосним.
8. Зверніться до фахівця.
Болісне переживання переїзду — поширена проблема, яка не повинна викликати сором. Іноді без сторонньої допомоги просто не обійтися.
9. Вивчайте мову.
Буває так, що переїзд стає несподіванкою, і часу на підготовку немає. Щоб опанувати мову якомога швидше, радимо знайти репетитора.
