Gefallen
По-перше, gefallen вживається майже для всього (окрім дій): «мені подобається ця книга», «мені подобається це місто», «ти мені подобаєшся» і навіть «мені подобається цей суп».
По-друге, це сильне дієслово зі змінною кореневою голосною й належить до тієї ж групи, що й дієслово fallen.
ich gefallen wir gefallen
du gefällst ihr gefallt
er/sie/es gefällt sie/Sie gefallen
І по-третє, gefallen повністю збігається з формою дієслова «подобається» у російській мові. Вивчаючи німецьку, ми часто починаємо плутатися: замість «у мене є» потрібно казати «я маю», замість «мені треба» – «я потребую». Тут інша історія: «мені подобається» – означає саме «мені подобається». Дослівно! Відповідно той, кому це подобається, як і в українській, стоїть у давальному відмінку. Кому? – мені, тобі, йому, їй, нам, їм тощо.
Хочеш швидко й легко опанувати німецьку? 📘 Записуйся на наші курси та вчися із задоволенням!
На практиці з наведених вище форм дієслова нам потрібні лише три:
du – gefällst
er, sie, es – gefällt
sie – gefallen
Це дуже важливо, адже саме з цим дієсловом початківці роблять найбільше помилок.
Об’єкт чи суб’єкт, який вам або комусь подобається, буде підметом, і дієслово відмінюється відповідно до його роду та числа, а той, кому це подобається, стоїть у давальному відмінку.
| Правильно | Неправильно |
|---|---|
| Diese Stadt gefällt mir Mir gefällt diese Stadt – це місто подобається мені – мені подобається це місто | Ich gefalle diese Stadt – я подобаюся цьому місту |
| Gefällt dir die Musik? – Тобі подобається ця музика? | Gefällst du die Musik? – Ти подобаєшся цій музиці? |
| Die Rosen gefallen mir! – Мені подобаються троянди | Ich gefalle die Rosen! – Я подобаюся трояндам |
Дієслово gefallen можна вживати, якщо нам подобається хтось:
Du gefällst mir. – Ти мені подобаєшся.
Er gefällt ihr. – Він їй подобається.
При цьому жодного прихованого сенсу воно не має й просто демонструє особисту прихильність.
📌 Запам’ятай! Gefallen – універсальне дієслово.
Mögen
Крім того, можна сказати «мені подобається» з дієсловом mögen, яке ми вже розбирали в першій частині статті, коли говорили про їжу.
Ich mag Musik. – Мені подобається музика.
Ich mag es nicht, dass sie ein Piercing hat. – Мені не подобається, що в неї є пірсинг.
Ich mag fernsehen. – Мені подобається дивитися телевізор.
Ми також можемо вживати mögen, говорячи про когось, і тоді ця особа стоятиме в акузативі:
Ich mag dich. – Ти мені подобаєшся.
Sie mag ihn. – Вона його любить / він їй подобається.
Du magst sie nicht. – Вона тобі не подобається / ти її терпіти не можеш.
⚠️ Увага! Стосовно людей є певна тонкість. Загалом конструкція не несе в собі нічого особливого, але в деяких контекстах може виникати подвійний зміст. Річ у тім, що в певних ситуаціях «Ich mag dich» може означати «подобається морально й фізично», і межа тут досить тонка. Так часто кажуть чоловіки жінкам або люди, які ще не готові сказати «Ich liebe dich». Тобто це може сприйматися як бажання більш близьких стосунків.
Однак, якщо дотримуватися правильної інтонації, вас зрозуміють абсолютно правильно.
Lieben
І ось ми плавно підійшли до дієслова lieben – любити. Якщо нам щось дуже сильно подобається, то ми це любимо. Це дієслово теж по-своєму універсальне: воно може застосовуватися до всього, що вам дуже подобається.
До дії (конструкція: lieben + Inf.)
Ich liebe fernsehen. – Я люблю дивитися телевізор.
До предметів і об’єктів (конструкція: lieben + Akk.)
Ich liebe mein Haus. – Я люблю свій дім.
Er liebt diese Stadt. – Він любить це місто.
До людей і тварин (конструкція: lieben + Akk.)
Sie liebt ihre Mutter. – Вона любить свою маму.
Wir lieben unsere Katze. – Ми любимо нашу кішку.
Haben + gern
Завершує наш список конструкція haben + gern (gernhaben) – подобатися, бути до вподоби. Gernhaben = mögen у всіх його проявах. Це дієслово з відокремлюваною приставкою: haben відмінюється, а приставка gern-займає своє місце в кінці речення.
Приклади:
Ich mag dich. = Ich habe dich gern. – Ти мені подобаєшся.
Du magst sie nicht. = Du hast sie nicht gern. – Вона тобі не подобається.
⚡ Підводних каменів у значенні gernhaben немає. Вживається ця конструкція не надто часто й лише з одушевленими іменниками, але знати її обов’язково потрібно.
