Щороку мільйони людей у різних країнах світу отримують привід із недовірою озиратися навколо та сумніватися навіть у словах найближчих друзів. Усе тому, що перше квітня — це всесвітній неофіційний день жартів, більш відомий як День дурня. Німці також люблять це свято сміху та винахідливості, як і багато інших народів.
Історія Дня дурня
Багато відомих свят не зберегли чітких відомостей про своє походження. Те саме стосується і Дня дурня: існує безліч легенд про його виникнення. Ось деякі з них.
Легенда №1: Усі дороги ведуть до Риму
В Стародавньому Римі не було Дня дурня, але римляни відзначали свято богині Венери — Veneralia. Обов’язковою частиною цього дня були різноманітні жарти та кумедні історії. Проте дата не збігається з сучасним святом: римляни жартували в середині лютого, тоді як ми звикли до першоквітневих розіграшів.
Легенда №2: Індійська «йога сміху»
За іншою легендою, традиція святкування походить з Індії. Вважається, що наприкінці березня люди там веселилися та жартували один з одного. Сьогодні ж в Індії святкують День сміху в першу неділю травня. Прихильники руху Йоги сміху збираються разом, моляться, а замість мантр вимовляють звуки, схожі на сміх.
Легенда №3: Консерватори — це смішно
У XVI столітті Європа переходила на григоріанський календар, і Франція була серед перших. Король Карл IX переніс святкування Нового року з 1 квітня на 1 січня.
Проте багато людей продовжували святкувати по-старому — у квітні. За це їх висміювали та називали консерваторами. Так з’явилася традиція жартів, а день навіть отримав назву «квітнева риба» (Poisson d’Avril) — символ довірливості.
In den April schicken
У XVII столітті День дурня почав поширюватися Європою. В англійців він отримав назву April Fool’s Day, а в німецькій мові з’явився вислів “in den April schicken” — буквально «відправити в квітень», тобто жорстко пожартувати. Втім, у середньовічній Німеччині цей день не всі любили. Вважалося, що саме 1 квітня народився Іуда Іскаріот, тому люди намагалися уникати важливих справ у цей день. Сьогодні ці забобони майже зникли, і 1 квітня в Німеччині — це просто день жартів, гумору та самоіронії.
Achtung, Aprilscherz!
Aprilscherz — це німецькі першоквітневі жарти. Слово з’явилося лише у XIX столітті, але поняття Aprilnarr (квітневий дурень) виникло раніше й навіть потрапило до словника братів Грімм. Так називають людину, яка повірила у вигадку або стала жертвою розіграшу.
Незважаючи на те, що німці жартують 1 квітня, вони роблять це досить делікатно. Часто після жарту вас можуть запросити на каву чи обід — щоб переконатися, що ви не образилися.
Є також традиційна фраза: “April, April!” — «Квітень, квітень!» Так німці нагадують, що квітень — місяць непередбачуваний, і варто бути уважним.
Ще з середньовіччя існує вислів: “April, April, der macht alles, was er will” — «Квітень робить усе, що йому заманеться».
Трохи про німецький гумор
Німців часто асоціюють із серйозністю, точністю та стриманістю. І справді, їхній гумор має свої особливості.
По-перше, у Німеччині не прийнято жартувати на роботі. Отримати прізвисько Spaßman (жартівник) — не комплімент, а радше натяк на те, що ви заважаєте іншим працювати.
По-друге, німецький гумор досить прямолінійний і навіть жорсткий. Порівняно з англійським гумором він може здаватися грубішим.
По-третє, німці не жартують на теми, пов’язані з расою, інвалідністю чи релігією. Натомість популярні жарти про регіональні особливості самих німців: берлінців, баварців, саксонців або фризів.
Отже, у німців досить особливе ставлення до гумору. Важливо правильно обрати час і місце.Під час карнавалів або 1 квітня жарти не лише доречні, а й вітаються. Тож не бійтеся пожартувати — головне не забути сказати: “April, April!” І, звісно, після цього можна пригостити друга кавою або пивом 😄
