Швейцарія належить до числа країн, де найбільше місто держави не є її столицею. У цьому ж списку перебуває й Австралія, де ситуація схожа. Коли виникла суперечка про те, якому з двох австралійських міст — Сіднею чи Мельбурну — стати столицею держави, зрештою було вирішено побудувати альтернативу обом у вигляді Канберри.
Що стосується Швейцарії, то найбільше місто країни — Цюрих — також не отримало столичного статусу. І хоча Швейцарська Конфедерація не має офіційно закріпленої столиці, Берн усе ж вважається столицею де-факто.
Для початку варто зазначити, що Швейцарія та її столиця нещодавно відзначали ювілеї. Перша згадка про швейцарську державу датується 1291 роком, а Берн був заснований приблизно на сто років раніше. Тобто місту виповнилося 830 років, а Конфедерації — 730.
Берн розташований на перетині головних туристичних маршрутів Швейцарії. Через нього проходить шлях із Цюриха до Женевського озера, а також із Базеля до Бернського Оберланду — одного з найпопулярніших туристичних регіонів країни. Швейцарська столиця завжди приваблювала мандрівників зі Східної Європи. Один із найвідоміших політичних діячів початку XX століття охарактеризував її так: «Нудне, маленьке, але культурне містечко».
Любите подорожі та хочете відкривати нові країни через мову? У Wilhelm Schule німецьку вивчають не лише за підручниками, а й через культуру, історію та цікаві міста Німеччини, Австрії та Швейцарії. Вивчайте німецку мову та відкривайте німецькомовний світ ще впевненіше 🇩🇪🇨🇭✨.
Історія Берна
Столиця Швейцарії займає лише п’яте місце серед міст країни за чисельністю населення. У самому Берні проживає близько 135 тисяч осіб, а разом із агломерацією — приблизно 280 тисяч. Оскільки Швейцарія поділена на кантони, кожен із яких має свої мовні особливості, Берн належить до німецькомовних кантонів. Загалом у країні 17 із 26 кантонів є німецькомовними.
Конституція Швейцарії дозволяє кантонам мати власні столиці, і Берн є столицею однойменного кантону. Крім того, саме тут розташовані найважливіші державні установи країни, включаючи уряд і парламент Конфедерації.
Етимологія назви столиці пов’язана з твариною, яка стала її символом. За легендою, засновник міста Бертольд V, герцог Церінгенський, вирішив назвати нове поселення на честь першого звіра, якого він уполює в місцевих лісах. Цією твариною виявився ведмідь, який відтоді став символом Берна.
До речі, ведмідь є також символом Берліна.
Цікаво, що навіть сьогодні в самому Берні можна побачити ведмедів. У місті є знаменитий парк Беренграбен (Bärengraben) — «Ведмежа яма», де мешкають ведмеді. Тому відвідування цього місця часто входить до списку найцікавіших туристичних локацій швейцарської столиці.
З моменту свого заснування Берн досить швидко отримав статус вільного міста у складі Священної Римської імперії германської нації — це сталося у 1218 році. А вже менш ніж через півтора століття він увійшов до складу Швейцарської Конфедерації як окремий кантон. Фактичну незалежність Швейцарія здобула у 1499 році. До 1415 року до Берна були приєднані землі Аргау, а у 1536 році — Во (Ваадт). Ці території залишалися під владою Берна аж до початку XIX століття. У 1528 році місто пережило Реформацію. У результаті німецькомовне населення підтримало ідеї швейцарського реформатора Ульріха Цвінглі, одного з найвпливовіших діячів протестантського руху в країні.
Сьогодні Швейцарія асоціюється насамперед із нейтралітетом, стабільністю та спокоєм. Проте так було далеко не завжди. Історія Берна сповнена політичних конфліктів і суспільних потрясінь. Більшість із них була пов’язана з протистоянням між простими мешканцями та патриціатом — заможною елітою, яка протягом тривалого часу зосереджувала владу у своїх руках. Наприкінці XVIII століття Берн пережив наполеонівське вторгнення. Після приходу до влади буржуазії кантони Аргау та Во стали незалежними від Берна.
Проте вже у 1813 році в місті відбулася контрреволюція, внаслідок якої патриціат тимчасово повернув собі провідні позиції. Втім, утримати владу надовго не вдалося. До 1830 року політична система поступово демократизувалася, а вплив старої аристократії значно зменшився. Після падіння наполеонівської імперії у 1815 році на Віденському конгресі Швейцарія офіційно проголосила політику постійного нейтралітету. Згодом цей статус неодноразово підтверджувався міжнародною спільнотою і став однією з головних рис швейцарської державності. У 1848 році була прийнята сучасна Конституція Швейцарії, яка закріпила принципи федеративного устрою країни та визначила роль кантонів у державному управлінні. Цікаво, що через двадцять років після цього політику постійного нейтралітету проголосив і сусідній Ліхтенштейн. Після виходу з Німецького союзу князівство поступово зблизилося зі Швейцарією, а згодом уклало з нею угоду, за якою Конфедерація представляла його політичні інтереси на міжнародній арені.
На початку XX століття Берн став одним із центрів політичної еміграції з Російської імперії. Під час Першої світової війни тут певний час перебував Володимир Ленін, а у 1915 році в місті відбулася конференція закордонних організацій РСДРП. Попри складні події, що відбувалися навколо Європи, Берн, як і вся Швейцарія, зміг уникнути безпосередньої участі в обох світових війнах. Саме тому історичний центр міста зберігся майже без змін і сьогодні вважається одним із найкраще збережених середньовічних міських ансамблів Європи.
Визначні пам’ятки Берна
Ми вже згадували Bärengraben (Ведмежу яму), тому тепер перейдемо до інших цікавих місць історичного центру міста — Altstadt (Старого міста), яке входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.
Бернський собор (Berner Münster)
Однією з головних архітектурних пам’яток Берна є Бернський собор Святого Вінсента (Berner Münster), будівництво якого тривало понад півтора століття. Собор вважається одним із найкращих зразків пізньої готики у Швейцарії. Його головною окрасою є велична вежа заввишки близько 100 метрів, завдяки якій храм вважається найвищим церковним собором країни. Цікаво, що Швейцарія історично поділена між двома великими християнськими традиціями — католицизмом і протестантизмом, причому кількість прихильників обох конфесій приблизно однакова. Бернський собор належить до протестантської церкви та є одним із символів Реформації у швейцарській столиці.
Нідегзька церква (Nydeggkirche)
Неподалік від собору розташована ще одна важлива історична пам’ятка міста — Нідегзька церква (Nydeggkirche). Її історія тісно пов’язана із заснуванням Берна. Ще до появи міста на цьому місці стояв замок Нідегг, який захищав переправу через річку Ааре. Після руйнування фортеці на її місці була побудована церква. Будівля пережила багато історичних подій. Під час Реформації храм навіть використовувався як зерносховище. Лише з 1566 року церква знову почала виконувати своє релігійне призначення, яке зберігає й сьогодні.
Міст Унтертор (Untertorbrücke)
Untertorbrücke, що дослівно перекладається як «міст біля нижньої брами», вважається найстарішим мостом Берна. Перший міст на цьому місці був дерев’яним і з’явився ще в середині XIII століття. Він перетинав річку Ааре неподалік від замку Нідегг, де сьогодні стоїть Нідегзька церква. Сучасний кам’яний міст був зведений у 1490 році й зберігся до наших днів. Його довжина становить близько 52 метрів. Протягом століть саме через цей міст проходив один із головних шляхів до міста, тому він відігравав важливу роль у розвитку Берна як торгового та адміністративного центру. Сьогодні ж це одна з найвпізнаваніших історичних споруд швейцарської столиці та популярне місце для прогулянок із краєвидами на річку Ааре та середньовічний центр міста.
Цитглогге (Zytglogge)
Головною вулицею Старого міста вважається Крамгассе (Kramgasse) — своєрідний «швейцарський Арбат». Саме тут розташована одна з найвідоміших пам’яток Берна — башта з астрономічним годинником Цитглогге (Zytglogge). Швейцарія відома не лише своїми сирами та шоколадом, а й годинниковими традиціями. Саме тут з’явилися всесвітньо відомі бренди, серед яких Tissot, Adriatica, Swiss Military Hanowa та багато інших. Тож не дивно, що одна з головних архітектурних пам’яток столиці також пов’язана з годинниками. Назва Zytglogge походить із бернського діалекту швейцарської німецької мови й означає «Дзвін часу» (літературною німецькою — Zeitglocke).
У 1405 році Берн пережив масштабну пожежу, яка серйозно пошкодила башту та її годинниковий механізм. Відновлення споруди тривало протягом кількох століть, а остання велика реставрація була завершена лише у 1983 році.
Сьогодні Цитглогге є однією з головних туристичних атракцій міста. Особливо цікаво спостерігати за баштою за кілька хвилин до початку нової години. Приблизно за три хвилини до бою годинника починають рухатися механічні фігури: півень, блазень, лицар, сажотрус, лев і ведмеді. Фігурки оживають, рухаються одна за одною, блазень дзвонить у дзвін, а півень голосно кукурікає. Окрім часу, астрономічний годинник також показує рух небесних тіл і дванадцять знаків зодіаку.
Фонтан Церінгера (Zähringerbrunnen)
Ще однією особливістю Берна є його історичні фонтани, створені майстернею скульптора Ганса Гінга. Неподалік від башти Цитглогге розташований фонтан Церінгера (Zähringerbrunnen), присвячений засновнику міста Бертольду V Церінгенському. Однак це лише один із численних фонтанів швейцарської столиці. Загалом у Берні збереглося одинадцять історичних фонтанів, кожен із яких має власну історію та символіку.
Серед них:
- Волинщик (Pfeiferbrunnen);
- Анна Зайлер (Anna-Seiler-Brunnen);
- Стрілець (Schützenbrunnen);
- Юстиція (Gerechtigkeitsbrunnen);
- Прапороносець (Vennerbrunnen);
- Самсон (Simsonbrunnen);
- Гонець (Läuferbrunnen);
- Мойсей (Mosesbrunnen);
- Ріффлі (Ryfflibrunnen);
- Пожирач дітей (Kindlifresserbrunnen).
Останній фонтан особливо відомий завдяки своїй незвичайній і дещо моторошній скульптурі, яка вже багато століть викликає інтерес у туристів.
Прогулюючись Старим містом Берна, можна перетворити знайомство з ним на справжній квест і спробувати відшукати всі одинадцять історичних фонтанів. Це один із найцікавіших способів побачити місто та відчути його середньовічну атмосферу.
Музеї Берна
Берн не можна назвати містом із величезною кількістю музеїв, однак тут є кілька цікавих місць, які допоможуть краще зрозуміти історію, культуру та особливості Швейцарії. Якщо вас цікавить швейцарська армія, відома далеко за межами країни своїми ножами, годинниками, рюкзаками та іншою військовою атрибутикою, варто відвідати Військовий музей. Любителям транспорту може сподобатися Музей трамваїв (Tram-Museum), де можна дізнатися більше про розвиток громадського транспорту у швейцарській столиці. На вулиці Kramgasse 49 розташований Будинок-музей Альберта Ейнштейна. Саме тут знаменитий фізик жив у період роботи в Берні та розробляв свої наукові ідеї, які згодом змінили світову науку.
Серед інших музеїв, які заслуговують на увагу:
- Kunsthalle Bern — одна з найвідоміших художніх галерей сучасного мистецтва у Швейцарії;
- Історичний музей Берна (Bernisches Historisches Museum);
- Antikensammlung — музей античного мистецтва та археології;
- Швейцарський альпійський музей (Schweizerisches Alpines Museum), присвячений історії, природі та культурі Альп.
Церква святих Петра і Павла (St. Peter und Paulskirche)
Після відвідин музеїв можна завітати до церкви святих Петра і Павла (St. Peter und Paulskirche). Цей храм має особливе значення для міста, адже він став першою католицькою церквою, збудованою в Берні після Реформації. Будівництво тривало шість років — з 1858 по 1864 рік. Архітектура церкви поєднує елементи різних історичних стилів, а сама будівля є важливим символом повернення католицької громади до релігійного життя швейцарської столиці після кількох століть домінування протестантизму.
Сьогодні храм залишається не лише релігійним центром, а й однією з цікавих архітектурних пам’яток Берна, яку часто включають до туристичних маршрутів містом.
Футбольний клуб «Янг Бойз»
Футбольні успіхи Швейцарії на міжнародній арені довгий час залишалися досить скромними, хоча останніми роками національна збірна регулярно демонструє конкурентний футбол. У Берні базується один із найуспішніших клубів країни — BSC Young Boys («Янг Бойз»). Клуб є багаторазовим чемпіоном Швейцарії та входить до числа найтитулованіших команд країни. Домашні матчі команда проводить на стадіоні Wankdorf Arena (також відомому як Stade de Suisse), який вміщує близько 30 тисяч глядачів.
Через свої чорно-жовті кольори футболістів «Янг Бойз» часто називають «бджолами» (Bienen). У цьому вони дуже нагадують німецьку «Боруссію» Дортмунд, яка також виступає у жовто-чорній формі. До речі, Берн був одним із міст-господарів чемпіонату Європи з футболу 2008 року, який Швейцарія проводила спільно з Австрією.
Бернський університет (Universität Bern)
Окрім політичного та культурного значення, Берн є також важливим освітнім центром країни. Найвідомішим закладом вищої освіти міста є Бернський університет (Universität Bern), заснований у 1834 році. Сьогодні він входить до числа провідних університетів Швейцарії та пропонує широкий вибір програм у галузях права, економіки, медицини, природничих наук і гуманітаристики.
Ще одним важливим навчальним закладом є Бернський університет прикладних наук (Berner Fachhochschule). Він спеціалізується на практично орієнтованій освіті та тісно співпрацює з бізнесом і промисловістю.
Для тих, хто розглядає Швейцарію як країну для навчання, обидва заклади можуть стати чудовим варіантом для здобуття якісної європейської освіти.
Берн часто залишається в тіні більш відомих Цюриха чи Женеви, однак саме тут можна відчути справжню атмосферу Швейцарії: середньовічні вулиці, старовинні фонтани, годинникові вежі, ведмеді як символ міста та спокійний ритм життя, за який цю країну цінують мільйони людей у всьому світі.
