Щоб слова добре запам’ятовувались, потрібно вміти їх читати!
Коли ви читаєте слово, ви ніби «прописуєте» його у своїй голові, іноді вимовляєте вголос. Ви, мабуть, помічали, що дуже часто слово ніби з’являється перед очима — ви бачите його написання на своєму внутрішньому екрані, і вам достатньо просто його вимовити?
Якщо ви тільки починаєте поповнювати свій словниковий запас, читайте тексти з простою та легкою граматикою — без складних часів, прийменників і злиттів із артиклями.
Під час читання важливо чітко розуміти, чому саме так побудовано речення, уміти розпізнавати граматичні конструкції. Інакше все ваше читання зведеться до нескінченного розшифровування допоміжних дієслів у умовному способі минулого часу.
Читайте те, що цікаво саме вам — тоді процес вивчення стане набагато приємнішим і ефективнішим.
У цьому випадку це стане повністю вашою реальністю — і читання приноситиме задоволення, а сама іноземна мова не буде «болісним випробуванням».
Усі слова мають бути з вашої реальності. Це ті слова, якими ви користуєтесь щодня у своїй рідній мові (навіть лайливі). Проблема лише в тому, що звичайній людині складно зупинити нескінченний потік думок у голові й усвідомити, з яких саме слів вони складаються.
Щоб спростити це завдання, не полінуйтеся після прочитання статті написати коротке оповідання українською — наприклад, як ви щоранку добираєтеся на роботу маршрутками або що ви думаєте про водіїв чи інспекторів.
По-перше, ви перестанете думати у всіх напрямках одночасно й зможете зібрати думки в одному місці.
По-друге, ви побачите, які саме фрази та слова використовуєте найчастіше.
Потренуйтеся викладати свої думки письмово хоча б кілька днів — і ви відразу помітите, якими словами користуєтесь найчастіше. Багато українських (або російських) слів у вашому тексті будуть повторюватися — саме їх і потрібно вчити в першу чергу та використовувати у розмові.
Тобто починати варто саме з них.
Іноземна мова — це та ж сама рідна мова, тільки написана іншими словами.
Тепер ваше завдання — перекласти цей текст іноземною мовою самостійно, так, як ви зможете.
Більш ефективного способу для поповнення словникового запасу, ніж переклад, я не знаю.
Переклад ефективний як із рідної мови на іноземну, так і навпаки.
Дуже корисно дивитися серіали іноземною мовою, бажано із субтитрами. Коли ви одночасно слухаєте і читаєте, у вас працюють два канали сприйняття. Побачили нове слово — не полінуйтеся, знайдіть його значення у словнику, і тоді зміст усієї фрази стане зрозумілим. Ще краще — складіть власне речення з цим новим словом.
На початковому етапі серіали корисніші, ніж фільми. Річ у тім, що в серіалах мова зазвичай простіша: фрази й ситуації часто повторюються, тому словниковий запас поповнюється дуже швидко.
Метод вивчення слів за картками підходить тим, кому потрібно скласти іспит і знати «правильні» слова для цього. Для рівня A1 — один словник, для B1 — інший. Проблема в тому, що ці слова не завжди «ваші», тому запам’ятовуються складно і часто не є уживаними у реальному житті.
Мене особисто в обов’язковому словнику для рівня A1 завжди бентежила велика кількість іменників із артиклями. Не знаю чому, але я не дуже люблю іменники. Ближчі мені дієслова й слова типу: нарешті, якось так, звісно, у будь-якому разі, однозначно ні, навряд чи, із задоволенням, не страшно, обов’язково тощо — ті, що надають мові емоційності й живості. Саме ці слова допомагають увійти в розмову та вийти з неї. І саме цього найчастіше бракує початківцям.
Адже іменники можна показати або намалювати — вони статичні.
У будь-якому випадку, слова в іноземній мові вчаться так само, як і все інше у вашому житті:
якщо воно вам справді потрібно — ви це вивчите.
Щоб не «сто́чити зуби об граніт іноземної мови», потрібно чітко розуміти, для чого саме ви її вчите.
Мета вивчення будь-якої іноземної мови — говорити нею.
І якщо ви досі вчите слова, але не говорите, це означає, що користуєтесь неефективними методами. На мові потрібно говорити, а не мовчати. І повірте, для нормального спілкування достатньо 2–3 тисяч слів — решта з’явиться поступово, у процесі живого спілкування з іноземцями.
Як ви думаєте тепер — складно вчити слова? 🙂
