Мовна картина світу. Трохи теорії
Ніхто не стане заперечувати тісний зв’язок мови та мислення. Ще Вільгельм фон Гумбольдт зауважив, що «різні мови є для нації органами їх оригінального мислення та сприйняття».
Розвиваючи цю ідею, інший німецький науковець – Лео Вайсґербер – побудував теорію мовної картини світу (Weltbild der Sprache). Згідно з нею, кожна рідна мова містить у своїх поняттях цілісну систему поглядів і певну картину світу – вона передається кожному членові мовної спільноти і не просто передається, а ніби нав’язується як обов’язкова. Уявлення, що формують картину світу, входять у значення слів у прихованій формі, тож людина приймає їх на віру, не замислюючись.
Щоб проілюструвати мовну картину світу, лінгвісти беруть специфічні вислови, властиві певній мові. Але іноді й звичайні, часто вживані вислови можуть виразно показати деякі риси національного характеру. То що ж стоїть за деякими улюбленими німцями фразами?
Німецька — це просто, коли вчиш із задоволенням. Приєднуйся до наших курсів!
Геть невизначеність
Переходимо до практики! Тим більше, що німці цінують уміння висловлюватися по суті без переливання з пустого в порожнє. Багато хто відзначає, що під час ділових переговорів німці вміють швидко переходити до справи, на відміну від росіян. Відповідний вислів auf den Punkt kommen (auf den Punkt bringen) часто вживається в німецькій мові. Є навіть книга з риторики, яка так і називається: Komm zum Punkt. (У німецькій мові der Punkt означає не просто «крапка, пункт», а й «момент, питання».
А от Ich habe Stress – звичайний вислів, уживаний і в інших мовах. У всіх у нас може бути стрес. Специфічність його використання в німецькій полягає лише в частоті вживання. Ви помітили, що німці нерідко вимовляють цю фразу? Іноді навіть із зовсім дріб’язкової причини. Забув телефон удома: Ich habe Stress, не заправив бензин: Ich habe Stress, забув щось купити: Ich habe Stress!
Складається враження, що вони просто з усього роблять проблему. Найменше відхилення від звичного розпорядку здатне викликати у пересічного німця той самий злощасний стрес. З побутової точки зору може здатися, що німці в більшості своїй не переживають більш серйозних стресових подій, тож і сприймають звичайні життєві ситуації як стресові…
Але з цього приводу є й наукова думка. Психологи називають Німеччину країною з високим рівнем уникання невизначеності. Іншими словами, у німецькій культурі люди відчувають стрес і страх лише перебуваючи в ситуації невідомості. Представники таких культур намагаються уникати неясних ситуацій, убезпечуючи себе безліччю формальних правил і неприйняттям відхилень від норми в поведінці. Для такого суспільства характерний високий рівень тривожності, тому важливу роль тут відіграють питання безпеки та захисту.
З цікавої сторони ілюструє цю ментальну особливість фразеологізм auf Nummer sicher gehen – перестраховуватися, бути впевненим на 100%. Цей вираз походить від «auf Nummer Sicher sitzen», де Nummer Sicher означає тюремну камеру: в’язні надійно (sicher) замкнені у пронумерованих (Nummer) камерах.
Психологи також відзначають, що в суспільстві з високим рівнем уникання невизначеності не люблять ризику. Дотримуватися міри (Maß halten – ще один «промовистий» вислів) украй важливо для німецької культури. І зрозуміло чому – у такому суспільстві люди намагаються уникати всього екстремального. Ще й тому представники такого суспільства відчувають сильну потребу в письмових інструкціях, правилах і законах, які надають їхньому життю стійкості й визначеності. У таких культурах надають перевагу чітким цілям, докладним завданням, жорстким робочим графікам і розкладам дій.
Час, контроль і порядок
Не дивно, що фразу Ich habe einen Termin німці вимовляють мало не як заклинання чи мантру. Termin – призначена зустріч, термін виконання, дата – це щось дуже важливе. Тому не смійтеся, коли ваша німецька приятелька з багатозначним виглядом каже: Ich habe keine Zeit, ich muss gehen, ich habe einen wichtigen Termin, а насправді має на увазі лише похід до перукаря.
Німеччина є не тільки суспільством із високим рівнем уникання невизначеності, але ще й монохронною культурою. У таких культурах час – це система, за допомогою якої підтримується порядок (Ordnung – куди ж без нього?!) в організації людського життя. «Монохронна» людина займається лише одним видом діяльності у певний відрізок часу, і на цей час вона ніби «зачиняється» у своєму власному світі, до якого іншим людям немає доступу. У монохронних культурах не люблять, коли їх переривають під час роботи. Інакше справа виглядає у поліхронних культурах, якою, наприклад, є Росія. Тут на перший план виходять людські стосунки: вони важливіші за прийнятий план дій, тому пунктуальності й розпорядку дня в цих культурах не надають великого значення.
От уявімо собі, що у нашого гіпотетичного німця все гаразд із «термінами» й наразі немає жодного стресу. Тобто все йде за планом, все впорядковано й під контролем, справи просуваються добре. Такий німець може сказати про себе, що в нього alles im grünen Bereich (liegt). Етимологія цього виразу походить від вимірювальних приладів. Стрілка приладу в зеленій зоні шкали (im grünen Bereich), як і світло зеленої лампочки, означає, що показники в нормі, на відміну від червоного кольору. Цікаво, що для висловлення про безпроблемне повсякденне життя в німецькій мові використовується технічна термінологія, що описує нормальну роботу приладів та апаратів.
Etwas/Alles auf dem Schirm haben (усе контролювати, тримати під контролем) – ще один вислів, запозичений із професійної лексики. Йдеться про авіадиспетчерів, які контролюють безпеку польотів на своїх моніторах (Schirm). Тому цей вираз уживається, коли хтось приділяє певній справі особливу увагу. До речі, психологи знову ж таки стверджують, що це – біда сучасної людини: вона завжди хоче alles auf dem Schirm haben (тримати все під контролем) – саме тому в сучасному суспільстві такий високий рівень тривожності.
Список таких висловів можна легко продовжити! Звісно, можна знайти й фрази, які суперечитимуть усьому вищенаписаному. Однак уміння бути уважним до того, що говорять інші, і хоча б намагатися пояснити собі, чому вони так говорять, – це корисна навичка, яка стане у пригоді під час вивчення іноземної мови, а отже й у пізнанні чужої картини світу.
